Розділ I

ців. Це передбачає встановлення цін, які зрівноважують попит і пропозицію (мал. 13, 14).

Безумовно, одночасного виконання всіх цих умов майже не буває. Однак модель загальної економічної рівноваги дає можливість оцінювати механізм ринкового саморегулювання і застосовувати ці знання при вирішенні конкретних завдань.

3 історії економіки

ВИНЯТКИ В ДІЇ ЗАКОНУ ПОПИТУ

Трапляються випадки повної невідповідності закону попиту — дорожчий товар краще продається. Це так званий «ефект Веблена» (за іменем американського ученого Торстейна Веб-лена) або «снобістський ефект». Підвищення цін на деякі товари спричиняє підвищення попиту на них, тому що висока ціна традиційно свідчить про престижність речі. Навпаки, якщо на деякі престижні товари знижується ціна, то й попит на них падає. Багатий клієнт купує ці товари, бо хоче продемонструвати своє багатство, свої можливості.

«ПАРАДОКС ГІФФЕНА»

Ви, мабуть, знайомі з таким явищем, характерним раніше і для України: якщо очікується загальне підвищення цін, то попит на товари зростає. Іноді підвищення цін не тільки на дорогі, а й дешеві товари призводить до зростання попиту на них. Уперше це явище описав англійський економіст Роберт Гіффен (1837-1910 pp.). Він вивчав історію голоду в Ірландії і виявив такі тенденції. Коли уряд, вирішивши скоротити попит населення на картоплю (основний продукт харчування бідняків на той час), підвищив на неї ціну, попит на картоплю не тільки не скоротився, а навіть зріс. Це явище дістало назву «парадокс Гіффена».

Суть феномену полягає в тому, що зростання цін на товари першої необхідності може викликати не скорочення попиту на них, а його збільшення. У цій ситуації люди скоріше відмовляться від інших покупок, а заощаджені гроші витратять на придбання життєво важливого товару. У той голодний рік картопля була предметом найпершої необхідності, і щоб купити її, ірландські бідняки відмовлялися від інших покупок. Крім того, боячись подальшого зростання цін на картоплю, вони прагнули заготовити її про запас.