Розділ III

у міжнародній спеціалізації країн сприяє економії і раціональному використанню трудових ресурсів, збільшенню виробництва товарів і послуг.

Шведські економісти Елі Хекшер і Бертіль Олін у першій половині XX ст. запропонували теорію співвідношення чинників виробництва, розглядаючи два з них — працю і капітал. Є країни, які більше забезпечені грошовим капіталом, а є такі, що мають надлишок трудових ресурсів. Це породжує відмінності цін на них. Тому кожна країна прагне спеціалізуватися на виробництві тих товарів, які потребують більшої кількості наявних у неї чинників.

Участь у міжнародній торгівлі і спеціалізація якоїсь країни на виробництві, наприклад, капіталомістких товарів спричиняє перелив капіталу в експортні галузі. Відтак попит на капітал підвищується разом з ціною на нього. В іншій країні, добре забезпеченій трудовими ресурсами, спеціалізація на виробництві трудомістких товарів обумовлює переміщення чинника праці у відповідні експортні галузі. Зростання попиту на цей чинник сприяє підвищенню його ціни — заробітної плати.

Завдання. Проаналізуйте, які наслідки можуть мати для країни коливання у використанні чинників виробництва для випуску експортної продукції.

Текст для додаткового читання

ГОЛЛАНДСЬКА ХВОРОБА

Наприкінці 60-х та на початку 70-х років XX ст. в Голландії почали інтенсивно розроблятися родовища природного газу на шельфі Північного моря. Відповідно зріс його експорт. Економічні ресурси країни почали спрямовуватися на видобуток газу. Зростання доходів спричинило різке збільшення попиту на товари внутрішнього споживання, які не мали експортного значення. Водночас спостерігалося згортання виробництва у традиційних галузях обробної промисловості, що супроводжувалося розширенням імпорту традиційних, але вже дефіцитних товарів. Наступне зниження цін сировинних товарів на світовому ринку викликало загострення «голландської хвороби», зниження доходів населення, переміщення ресурсів із галузей сировинного експорту. Довелося долати дефіцит товарів внутрішнього споживання й зміцнювати традиційні експортні галузі обробної промисловості.

Подібні прояви «голландської хвороби» спостерігалися у різні часи у XX ст. у Норвегії, Великобританії, Мексиці та багатьох інших країнах.