Тема 21. Система показників господарювання. Національне багатство 201

2. Визначення основних показників національного багатства

Національне багатство — це сукупність благ, якими володіє нація (народ).

Оскільки на розвиток нації впливають безліч чинників, пов'язаних з матеріальними, духовними, етнічними й культурними цінностями, то до національного багатства сучасні економісти зараховують також нематеріальні його складові.

До основних матеріальних компонентів національного багатства належать: виробничий капітал; природні ресурси; зручне географічне розташування країни; господарські й побутові надбання домашніх господарств; майно фірм, заводів, фабрик тощо.

До основних нематеріальних компонентів національного багатства належать: духовні та культурні цінності, освітній і науковий потенціал, інформаційні й інтелектуальні ресурси нації.

Національне багатство є важливим показником економічної могутності країни, забезпеченості її майбутнього. Щоб виявити, наскільки ефективно працює економіка певної країни, визначають сумарний дохід і сумарне споживання трьох її головних суб'єктів: домашніх господарств, підприємств та держави.

Показник ринкової вартості всіх кінцевих товарів і послуг, вироблених або спожитих в країні за певний проміжок часу, називають валовим внутрішнім продуктом (ВВП). Таким чином, ВВП показує і загальний дохід усіх суб'єктів господарювання, і сумарний обсяг споживання вироблених товарів та послуг, оскільки в національній економіці загальний обсяг доходів повинен збігатися із загальним обсягом витрат. Так, купуючи пальто, ви платите продавцеві 150 грн. Ваші витрати як споживача одночасно є доходами продавця (виробника). У результаті доходи обох сторін змінюються на 150 грн, і на цю ж величину зростає ВВП країни.

Відповідність доходів та витрат в економіці ми розглядали на прикладі спрощеної моделі економічного кругообігу в темі 7. Для визначення обсягу ВВП використовуються ринкові ціни вироблених товарів і послуг.

Важливим питанням гіри встановленні обсягів ВВП є включення тих чи інших товарів і послуг у загальний рахунок. Існує багато товарів та послуг, вартість яких важко визначити, тому вони не враховуються у ВВП. Це, наприклад, товари, вироблені у неформальному секторі (тіньова економіка), послуги з утримання домашнього господарства (приготування їжі, виховання дітей, прибирання житла тощо).