Розділ III

Відтак настає макроекономічна рівновага, тобто забезпечується збалансованість усього національного виробництва. Це, звичайно, можливе тільки теоретично. Насправді така рівновага є сукупністю численних коливань в економіці країни.

5. Головні риси макроекономічної рівноваги

Рівновага в національній економіці означає, що загальні обсяг та структура виробництва відповідають загальному обсягові та структурі споживання. Умовою ринкової рівноваги є

рівновага сукупного попиту й пропозиції на всіх основних ринках.

Економічна рівновага передбачає такий стан господарства, коли оптимально використовуються всі економічні ресурси країни. При цьому немає ні надлишку виробничих потужностей чи продукції, ні надмірного використання ресурсів, забезпечується збалансованість усього суспільного виробництва (мал. 85). Точка перетину кривих сукупного попиту (AD) і сукупної пропозиції (AS) є точкою економічної рівноваги.

Припустимо, що в національній економіці досягнута загальна рівновага. Скільки вона може тривати? Відомо, що на її показники впливають різні умови, зокрема нецінового характеру: політика держав, стихійні лиха, зміни очікувань виробників і споживачів, постійне зростання потреб.

Таким чином, рівновага лише умовно є постійною (статичною). Узгодження попиту і пропозиції в усіх сферах, галузях, на всіх ринках, у всіх учасників економічної активності досягається тільки в розвитку. У довготривалому періоді відбуваються значні коливання макроекономічної рівноваги та її порушення. Йдеться про циклічність економічного розвитку, яка характеризується змінами сукупного попиту й пропозиції, спадом або піднесенням виробництва, відповідним збільшенням чи зменшенням зайнятості населення, змінами відсоткової ставки й вартості, купівельної спроможності грошей тощо.

У розвинених країнах світу регулюють стихію ринкових коливань насамперед шляхом планування й прогнозування економічного та соціального розвитку країни. Без цього ні