Розділ I

рим прикладом для багатьох людей, що опинялися у скруті. Робінзон побачив у навколишніх речах корисні властивості, можливості використання їх як ресурсів.

Економічні ресурси поділяються на дві великі групи: матеріальні та людські. До матеріальних належать земля і капітал, до людських — крім традиційних праці та підприємницького хисту, сучасні економісти зараховують також рівень освіти, майстерності та здоров'я.

Праця здавна вважалась одним з основних економічних ресурсів. Про це йдеться в Арістотеля, у середньовічних філософів, у представників економічної школи меркантилістів (XVII ст.). Фізіократи (XVIII ст.) найбільшу роль відводили землі як економічному ресурсові. Адам Сміт у XVIII ст. розглядав взаємодію вже трьох чинників виробництва: землі, праці, капіталу. Найчіткіше теорію економічних ресурсів сформулював Жан Батист Сей (1767-1832). У XX ст. англійський економіст Альфред Маршалл (1842-1924) запропонував розглядати четвертий чинник — підприємницькі здібності людей. Сучасні економісти виділяють ще один важливий чинник виробництва — «знання» у розумінні досягнень освіти і науки, інформації, технології, науково-технічного прогресу.

Праця — це процес, в якому людина застосовує сукупність своїх умінь, навичок, фізичних та інтелектуальних можливостей, які складають її робочу силу, для досягнення поставленої перед собою мети завдяки виробництву чи творчості.

Земля (природні ресурси) — так називають усі блага природи, які людина використовує в процесі виробництва: земля, надра, водні, лісові, біологічні, агрокліматичні та всі інші види природних ресурсів, які ви вже знаєте з географії, біології, фізики й інших наук.

Капітал (kapitale — в перекладі з італійської — головне майно) — усі засоби виробництва, створені людиною; приміщення, обладнання, машини, матеріали, інструменти, напівфабрикати, а також кошти, тобто грошовий капітал, призначений для організації виробництва. Процес використання нагромаджених коштів для ведення виробництва називають інвестуванням.

Підприємницькі здібності — здатність людей до організації виробничої, торговельної, комерційної та іншої економічної діяльності. Це особливий економічний чинник, який забезпечує комбіноване поєднання всіх інших ресурсів у єдину систему в процесі виробництва товарів та послуг. Підприємницькі здібності виявляються через особливий вид діяльності, яку називають підприємництвом.