У Стародавній Греції під словом «економіка» розуміли ведення домашнього господарства, яке здійснює сам господар або найнята ним людина. У центрі економічних процесів завжди перебували власники, виробники, посередники. Від їхнього господарювання залежав добробут тисяч громадян. Минали століття й епохи. Поняття «економіка» набуло дещо іншого сенсу, але суть його залишалася, змінювались лише масштаби, які воно охоплювало. Тепер, говорячи про економіку, ми маємо на увазі не тільки домашнє господарство, а й підприємства, національне і світове господарство. Незрівнянно складнішими стали процеси виробництва, удосконалились системи посередництва і торгівлі. Не змінилося одне — у центрі всього, що відбувається, — конкретні люди та їхні потреби, які є рушіями розвитку цивілізацій. Саме потреби в усі віки змушували людей долати величезні відстані у пошуках нових земель і ринків збуту, освоювати нові території. Потреби були й залишаються головним стимулом розвитку науки і техніки, дають поштовх розквіту культури та освіти. Кожен з нас прагне жити якомога краще. Та досягти цього не так легко. З давніх-давен люди створювали добробут різними шляхами. Одні обмежувались найнеобхіднішими речами, інші силою або обманом відбирали це у своїх ближніх, треті вдосконалювали виробництво, робили винаходи, відкривали нові джерела енергії, освоювали нові території, оволодівали новими промислами. Наука і технології нині досягли надзвичайно високого рівня розвитку, але навіть створені ними нові можливості не можуть задовольнити усіх потреб людства. Опанування економікою створює основи для досягнення рівня добробуту, якого ми прагнемо.
|