Розділ II 2. Форми організації виробництва Структура виробництва у будь-якому суспільстві формується під впливом суспільного поділу праці. Поділ праці, спеціалізація, кооперування, комбінування — все це процеси, які відбуваються заради ефективності виробництва. До того ж поділ праці сприяє виділенню фактично відособлених виробництв і формуванню галузей господарства. Галузь господарства — це якісно однорідна сукупність підприємств, об'єднань та інших господарських одиниць різних форм власності, що виконують однакові функції у системі суспільного поділу праці. Уся історія розвитку виробництва безпосередньо пов'язана з поділом праці — спеціалізацією окремих виробників, територій, країн на випуску певних товарів (бавовни, тканин, бананів, літаків, автомобілів тощо) і послуг (туризм, освіта, курортне оздоровлення тощо). Первинні форми поділу праці були зумовлені віковими і статевими особливостями. Такі форми побутують ще й сьогодні у народів, що стоять на низькому рівні розвитку. Чоловіки займаються мисливством і рибальством, виробляють зброю. Жінки, підлітки і старі люди збирають ягоди та рослини, готують їжу й виготовляють одяг. З розширенням поселень, виникненням сільських населених пунктів і міст сформувалися перші основні професії: селянини і ремісники (гончарі, ковалі, ткачі). Тільки частина вироблених продуктів використовувалась ремісниками для власних потреб, решта призначалася спеціально для обміну з іншими виробниками. Це була перша спеціалізація виробництва. «Основне правило кожного розумного глави сім'ї полягає у тому, щоб не намагатися виготовити вдома такі предмети, виготовлення яких обійдеться дорожче, ніж при купівлі їх на стороні», — писав з цього приводу Адам Сміт. Професійний поділ праці, таким чином, збільшував не тільки успіх виробників. Він зробив можливим товарообмін між ними і зумовив їхню взаємну залежність. З поділом праці змінювались і механізми господарювання. Ремісниче виробництво є первинною формою промислової організації. При цьому першочергове значення мають вправ- ![]() ![]()
|