Розділ III

світу по-різному забезпечені економічними ресурсами. Відтак різні держави мають різноманітні умови розвитку свого господарства. Тому розширення економічних відносин зумовило виникнення міжнародного поділу праці.

Міжнародний поділ праці передбачає спеціалізацію окремих країн на виробництві певних видів продукції, товарів та послуг залежно від місцевих умов і можливостей. До таких умов належать: природні ресурси, спеціалізація виробничих потужностей, трудових ресурсів і науково-технічної діяльності, зручні транспортні мережі тощо.

3. Міжнародний поділ праці як чинник розвитку світового господарства

Завдяки міжнародному поділові праці зменшуються сумарні витрати національних господарств, оскільки він базується на доцільності виробляти продукцію у тій країні, де вона має найменшу собівартість і найвищу якість. Країни, які беруть участь у міжнародному поділі праці, обмінюються продукцією і користуються відповідно дешевшими товарами, ніж якби це були товари, вироблені на місці.

Наприклад, Україна, теоретично, могла б випускати власні сучасні комп'ютери, але створення матеріальної та науково-технічної бази для їх проектування й випуску, навчання персоналу, проведення рекламної кампанії та завоювання ринку вимагали б залучення надто великих коштів. Відтак вітчизняні комп'ютери не витримали б конкуренції на світовому ринку через високу собівартість порівняно з комп'ютерами інших країн, де вже є всі необхідні умови для їх випуску. Водночас Україна володіє потужною сировинною та виробничою базою для розвитку чорної й кольорової металургії. Отож вона поставляє на світовий ринок метали, які є конкурентоспроможними через свою високу якість і доступні ціни.

У зв'язку з цим виникає міжнародна спеціалізація — спря мування країни на випуск певного виду продукції. Спеціалізація поділяється на міжгалузеву та внутрішньогалузеву.