Розділ III

Міжнародні економічні відносини і світове господарство

1. Основні форми міжнародних економічних відносин

Світова економіка стосується кожного з нас безпосередньо. Ми користуємося речами, виготовленими у різних країнах — США, Німеччині, Польщі, Туреччині, Китаї, Росії. Багато вітчизняних товарів містять складові, вироблені за кордоном. У 2003 р. Україна вивозила та ввозила товари більш як із 185 країн світу.

Нині у світі нараховується 230 держав, у яких проживає понад 6 млрд осіб. Кожна країна, крім спільних з усіма іншими державами рис, має свої особливості економічного, соціального та культурного розвитку. Вони зумовлені своєрідністю географічного положення, рельєфу, клімату, наявністю або відсутністю тих чи інших природних ресурсів. У різні часи це було передумовою виникнення одних галузей господарства чи відсутності інших. Навіть найбільші імперії не могли забезпечити себе абсолютно всіма товарами та послугами. Через це виникала потреба завозити з інших країн продукцію, яку місцеве господарство не виробляло або виробництво якої не задовольняло потреби вітчизняних споживачів. Водночас утворювався надлишок власних товарів, попит на які всередині країни задоволений майже повністю, і тому неминуче поставала проблема їх реалізації.

Ці чинники й стали причиною виникнення найдавнішої форми міжнародних економічних відносин — світової торгівлі. З часом ускладнення цих відносин породило й інші їх форми — міжнародну міграцію трудових ресурсів, міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародний рух капіталів та інвестицій, міжнародні валютні відносини, міжнародний бізнес, — які реалізуються у рамках світового господарства.