Розділ III

цін, індекс цін виробника, індекс цін, в яких обраховано ВВП (або дефлятор ВВП).

Індекс споживчих цін характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для особистого споживання. Його називають ще індексом вартості життя.

де «споживчии кошик» — законодавчо встановлений набір товарів і послуг, який приймається за масштаб для виміру динаміки цін;

базовий рік — рік, порівняно з яким ми хочемо побачити зміни показника (найчастіше це попередній рік).

Темп інфляції показує швидкість зростання цін за певний період (наприклад, рік).

За темпами інфляції розрізняють помірну інфляцію — до 10 % на рік, «галопуючу» — 10-200 % на рік, гіперінфляцію — понад 200 % на рік.

Темпи інфляції у межах 1-5 % на рік вважаються нормальними і властиві для більшості розвинених країн світу.

Розрізняють різні типи інфляції. За причинами виникнення виділяють інфляцію попиту та інфляцію витрат.

Інфляція попиту виникає в умовах надмірного збільшення кількості грошей і, відповідно, надлишкового сукупного попиту. Причинами цього можуть бути емісія грошей, підвищення зарплати у бюджетній сфері, збільшення поточного споживання внаслідок очікування стрибка цін (інфляційних очікувань), державні витрати для розширення державного сектору чи військово-промислового комплексу.

Інфляція витрат спостерігається при збільшенні витрат виробництва і зменшенні сукупної пропозиції. Причинами можуть бути підвищення цін на чинники виробництва (наприклад, збільшення номінальної заробітної плати) або цін на паливно-енергетичні ресурси. Так, різке зростання ціни нафти у 70-80-х роках спричинило інфляцію витрат у США і країнах Європи, зростання цін на інші виробничі ресурси. У 90-х роках, після розпаду Радянського Союзу, різко підвищилися ціни на нафту, газ, вугілля тощо. Це викликало стрімке зростання інфляції в Україні та інших пострадянських республіках, де цих ресурсів було недостатньо чи зовсім не було.