Тема 22. Роль держави у ринковій економіці.

населеному пункті, радіо і телебачення у кожному домі — усе це та багато іншого створено за участі держави.

Багато хто з вас замислювався, звідки підприємці дізнаються, де, які фабрики й заводи будувати, що, скільки й для кого виробляти. Чому при безкінечній кількості господарських операцій не настає ринковий хаос? Хто виробляє життєво необхідні й дешеві товари, які дають невеликий прибуток? Звідки беруться кошти для здійснення великих проектів, що окупляться тільки через багато років (космічні дослідження, вивчення глибин Світового океану тощо).

Адам Сміт у 1776 р. назвав одним із чинників ринкової регуляції вільну конкуренцію, яка дисциплінує всіх учасників ринку. На початку XX ст. після тривалої економічної кризи 1929-1933 pp. у багатьох розвинених країнах Заходу зросла роль ще одного чинника — держави, яка є повноправним учасником економічного кругообігу. Значення ролі держави в економіці досліджували український економіст Михайло Туган-Барановський, англієць Джон Кейнс та ін.

Держава є основним інститутом управління всім суспільством, має загальнонаціональну владу. Через механізми влади, створюючи у вигляді законів «єдині» правила гри для всіх учасників економічного життя і діяльності, держава впливає на життя всього суспільства як єдиного механізму.

Зростання національних господарств у розвинених країнах світу показало, що ринкових сил саморегуляції недостатньо для того, щоб долати економічні зміни й кризи. Як відомо, економіка ніколи не розвивається рівномірно. Для неї властиві коливання різних видів і тривалості, які супроводжуються підвищенням або зниженням ділової активності.

Типові короткочасні коливання можуть тривати кілька тижнів (наприклад, під час різдвяних канікул чи в період літніх відпусток) або кілька місяців. Вони стосуються певних галузей або сфер діяльності й істотно не впливають на національну економіку. Довготривалі зміни економічного розвитку відбуваються протягом кількох років або навіть десятиліть і справляють вплив насамперед на такі важливі показники, як обсяг ВНП на душу населення, рівень зарплати, ціни на споживчі товари, зайнятість населення та безробіття, прибутки підприємств, інвестиційні процеси, банківську відсоткову ставку тощо.

В економіці кожної країни постійно відбуваються також кон'юнктурні зміни. Піднесення й спади охоплюють усю господарську діяльність.

Такі коливання відбуваються за певними закономірностями