Розділ II

Доходи сім'ї можуть зростати, якщо, наприклад, хтось із членів сім'ї став отримувати більшу зарплату, почав працювати після завершення навчання, або ж зменшуватися із втратою роботи, виходом на пенсію тощо. При можливості сім'я намагається заощаджувати кошти для запобігання кризовим ситуаціям при несподіваних витратах або з метою запланованих витрат у майбутньому. Заощадження, що зберігаються у банках, забезпечують доходи у вигляді відсоткових виплат, поліпшуючи добробут сім'ї.

Видатки сімейного бюджету найяскравіше відображають ієрархію людських потреб. За витратами сім'ї можна робити висновок не лише про рівень її добробуту, а й суспільства в цілому.

Видатки поділяють на первинні і вторинні.

До первинних, тобто неминучих, зараховують видатки на забезпечення фізіологічних потреб людини: купівля продуктів харчування, одягу, взуття, плату за житло і комунальні послуги, а також сплату податків задля загального добробуту.

Вторинні видатки — це, наприклад, купівля власних будинків, автомобілів, електронної апаратури, предметів розкоші. Сюди ж належать і заощадження.

Німецький статистик XIX ст. Ернст Енгель на основі аналізу видатків сімей різного рівня достатку сформулював закон, який носить його ім'я — закон Енгеля. Із зростанням доходів сім'ї питома вага видатків на харчування знижується, частка видатків на одяг, житло, комунальні послуги змінюється мало, а витрати на задоволення культурних та інших нематеріальних потреб помітно зростають.

Закон Енгеля, не раз підтверджений розрахунками незалежно від культурних, релігійних та інших особливостей суспільства, твердить, що найшвидше людство задовольняє свої потреби саме у продовольстві, і частка витрат на нього після певного рівня доходів починає знижуватися першою. Після задоволення продовольчих потреб настає черга витрат на одяг, хоча тут процес «насичення» йде повільно й обумовлюється такими явищами, як престиж і мода.

З матеріального боку найважче людині задовольняти свої потреби у житлі, бо тут найбільше позначається обмеженість ресурсів. Прагнення людини захистити себе від негоди, облашту-вати свою домівку, збільшити свій життєвий простір є майже фізіологічною потребою, тому зі зниженням витрат на харчування й одяг частка витрат на житло зростає. Не випадково в економічно розвинутих країнах ціни на житло можуть у кілька