Розділ II

і він мало залежав від безпосередніх результатів праці людей.

Нині у більшості країн світу виділяють дві основні форми власності: приватну і державну, які мають багато різновидів (табл. 8) і існують у різних співвідношеннях.

З розвитком економіки частка державної власності змінюється: у розвинених індустріальних країнах вона становить менше 10 %. У країнах, що розвиваються і мають перехідну економіку, цей показник коливається у межах 11-40 %. Приватна власність є стрижнем ринкової економіки.

У кризові періоди державна власність є опорою приватного підприємництва (наприклад, криза 1929-1933 pp. у США, повоєнний, перехідний періоди у багатьох країнах Європи). Важливе її значення в інфраструктурі й трудомістких галузях, у боротьбі з безробіттям.

Саме співвідношення цих форм власності визначає особливості господарювання, а часто й рівні та темпи розвитку країни.

Текст для додаткового читання

Земля домінує серед інших чинників виробництва і є особливим об'єктом власності. У Конституції України сказано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси у межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної морської зони є об'єктом права власності українського народу. Сама ж земля, згідно з Конституцією України, є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельні та сільськогосподарські відносини посідають особливе місце в історії нашої держави. Наші пращури здавна зай-