Розділ III

з обслуговування вкладників. Розрахунки будувалися за принципом перенесення коштів з однієї таблиці (рахунка) в іншу. Кожен вкладник у банку мав свою таблицю з позначенням свого імені. Якщо клієнти здали на збереження свої вільні гроші в банк, то їм уже не потрібно було особисто платити за певні товари: усі платежі за них виконував банкір, в якого були відомості про внесок. Кошти з таблиці одного вкладника переносили в таблицю іншого. Так створювалися найпростіші форми безготівкових розрахунків.

Зручності банківських операцій не могли не привернути уваги ділових людей. Поступово-банківська клієнтура розширювалася. Банки почали виконувати операції щодо укладання договорів між клієнтами, виступати посередниками в торгових угодах. Для полегшення розрахунків банки випускали навіть банківські білети, що оберталися нарівні з повноцінними грошима.

4. Як працює ринок цінних паперів

Важливою складовою фінансового ринку є ринок цінних паперів, який ще називають фондовим ринком.

Найпростіша фондова взаємодія відбувається між головними учасниками ринку цінних паперів, тобто між інвесторами та емітентами, за схемою, представленою на мал. 71.

Як видно зі схеми, відбувається прямий обмін інвестором його грошових коштів на акції або облігації товариства чи банку. Коли засновник (акціонер) вносить до статутного фонду акціонерного товариства або банку майно, будь-які майнові чи інтелектуальні права або іншу власність, він також отримує в грошовому еквіваленті цінні папери (акції). При цьому відбувається зустрічний рух акцій та грошей: від інвестора (покупця) до емітента (акціонерного товариства, банку) надходять гроші, а від емітента до інвестора — цінні папери.

В усьому світі найбільшу частку в обігу цінних паперів становлять акції. Акція — цінний папір без встановленого терміну